ПАМ’ЯТЬ У ДЗВОНИ ХАЙ Б’Є!
26 квітня відбулося засідання історичного клубу «Памʼять» ЗСО №10 у рамках спільного проекту закладу та міського історичного музею ім..Ю.Пригожина «ПАМ’ЯТЬ У ДЗВОНИ ХАЙ Б’Є!» з нагоди Міжнародного дня памʼяті жертв радіаційних аварій і катастроф та 22-ї річниці аварії на ЧАЕС.
26 квітня відбулося засідання історичного клубу «Памʼять» ЗСО №10 у рамках спільного проекту закладу та міського історичного музею ім..Ю.Пригожина «ПАМ’ЯТЬ У ДЗВОНИ ХАЙ Б’Є!» з нагоди Міжнародного дня памʼяті жертв радіаційних аварій і катастроф та 22-ї річниці аварії на ЧАЕС.
Чорнобиль... Який він далекий і близький водночас кожному жовтоводцю. Події, повʼязані з трагедією на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року, відлунюються не лише в серцях мужніх ліквідаторів, а й у кожному серці цілої України і всього світу!
Присутні на заході учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, представники міських громадських організацій разом з вихованцями історичного клубу «Памʼять» здійснили невеличку подорож у минуле. Пригадали події весни 1986 року. Вшанували подвиг героїв, які рятували світ ціною власного життя. Ліквідатори створили колаж «Із вірою в майбутнє».
Усі присутні під час заходу побували на уявній екскурсії в Припʼять разом зі сталкерами; поринули в світ любові і ніжності, читаючи листи Володимира Правика до своєї дружини. Всі разом слухали пісні та поезії у виконанні учнів та вчителів ЗСО№10, і запали вони в саму душу…
У долі країни натягнуті струни,
У пісні сумній Чорнобиль живе.
Хай дзвони дзвенять, щоб ми не забули…
А пісня про подвиг по світу пливе .
Вітри полиневі, воєнні примари
Терзають країну, затьмарюють очі.
Де доля моєї землі заблукала?
Я так хочу миру! Я щастя так хочу!
Моя Україна - моя рідна мати!
Вже, Господи, досить нас грішних карати!
Дай нам любові на довгі роки,
Долю щасливу усім нам пошли!
Доля лелеча рідного краю,
Ти повертайся, тебе виглядаю!
Щоб розцвітала моя Україна!
Доле країни, будь же щаслива!!!